Повернути голос: відновлення мови після інсульту та інших травм

Хвороби мозку, особливо інсульти, та черепно-мозкові травми (ЧМТ) нерідко призводять до таких важких наслідків для людини як розлад мовної функції. Її відновлення є одним з основних завдань під час реабілітації пацієнта. На жаль, мова не повертається до людини самостійно, для цього потрібно приймати ліки, виконувати вправи та найголовніше – проходити заняття з логопедом.
 

Види порушень мовної функції

Не варто думати, що втрата здатності говорити є незворотним процесом. Правильний підхід до реабілітаційних процедур у комплексі допоможе повернутися пацієнту до нормального життя. Час, що знадобиться для цього – неоднозначний і залежить від важкості та типу уражених ділянок мозку.
 

Сучасна медицина виділяє 3 типи порушень мови після перенесеного інсульту чи ЧМТ:

• афазію (поділяється на декілька типів);
• дизартрію;
• артикуляційну диспраксію.

Залежно від типу афазії хворі забувають слова, не можуть обрати певну артикуляційну позу для вимови звуків та повноцінних слів, можуть мати складнощі з побудовою мовних конструкцій тощо. Дизартрія характеризується порушенням роботи органів, які відповідають за артикуляцію. При цьому хворий говорить невпевнено, в’яло. Коли хворий страждає на артикуляційну диспраксію, то спостерігаються проблеми у виконанні послідовних рухів язиком, губами, ротом. У найгіршому випадку мозок пацієнта не може встановити зв’язку з м’язами, що відповідають за вимову звуків.

Відновлення має бути комплексним

Мова після інсульту та ЧМТ повертається лише через комплекс реабілітаційних заходів. І чим раніше почнеться відновлення, тим краща динаміка одужання буде спостерігатися. В загальному випадку до таких заходів належать:

1. приймання ліків, які покращують кровообіг, зменшують набряки, впливають на створення нових нейронних зв’язків;
2. фізіотерапія, масажі та виконання вправ хворим. Цей етап має на меті покращити координацію, відновити рухи, зміцнити м’язи, збільшити їх гнучкість. План виконання вправ зазвичай розробляється індивідуально для кожного пацієнта. Частина з них виконується під контролем фахівця, але деякі можуть виконуватися і з допомогою рідних та близьких;
3. робота із психологом, що має на меті відновити психічне здоров’я людини після перенесеної хвороби. Якщо людина втратила дар мови, її світ перевертається, тому що звичні вчора речі, сьогодні – складні або й зовсім недоступні. Тому підтримка близьких, рідних, психолога мають спонукати хворого до дій та одужання;
4. заняття з логопедом – один з найефективніших методів реабілітації, про який докладніше поговоримо нижче.

Особливості занять з логопедом

В основу роботи логопеда покладено принцип залучення різних ділянок мозку для відновлення управління мовною функцією. В процесі роботи з пацієнтом фахівець, як правило, орієнтується на індивідуальну динаміку хворого, постійно підвищуючи складність вправ. При цьому не рекомендується перевтомлювати людину, тому орієнтовна кількість занять на тиждень варіюється від 5 до 10. На практиці логопед використовує різні методики та комплекси вправ залежно від типу порушення мови.

1. Наочні засоби, в якості яких можуть бути використані різні картки із зображеннями, ілюстрації з книжок та журналів, демонстрація інших спеціалізованих предметів. Ця методика використовується для навичок побудови хворим різних зв’язків та асоціацій.
2. Фонетичні вправи, метою яких є повторення пацієнтом окремих звуків, слів, фраз. При цьому фахівець аналізує міміку м’язів губ та язика. Регулярні фонетичні вправи з часом дозволяють досягти чіткої мови та дикції.
3. Семантичні вправи, що стимулюють активний процес мислення. Під контролем фахівця при цьому – можливість пацієнта підтримувати бесіду, закінчувати речення.
4. Творчі вправи, орієнтовані на хобі та творчу діяльність пацієнта. Це може бути музикотерапія, малювання, акторська майстерність, декламування скоромовок, віршів.

Окрім цього логопед може використовувати різні цікаві ігри та вправи для кращого сприйняття пацієнтом звуків та розпізнавання слів. Корисним є підхід фахівця для розвитку правильного мовного дихання. Це допоможе хворому покращити голосову модуляцію, підвищити гучність мови.

Звісно жоден із фахівців не надасть стовідсоткової гарантії про повне відновлення мовної функції у людини. Все дуже індивідуально і залежить від багатьох факторів. Але реабілітацію мови потрібно починати якомога раніше після стабілізації стану пацієнта.

Зберегти в закладки: